Прилетів з хмаринки сніг, на гілля змією ліг. Землю вкрив,миісто вмив, пізній цвіт занапастив. Білий, білий капелюх підморозив цвіт до вух. Білий сад, білий слід, павутинка поміж віт. У мереживі гілок щось жовтіє? Ой, листок! Гомонить і горить, ще на варті, ще не спить. Наталя Карпенко

Здорове харчування

                                  

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ

 

Нині проблема зайвої ваги, порушень обміну речовин, захворю­вань травної системи в дитячому віці стає, на жаль, усе актуальні­шою. Якщо 10-15 років тому серед 30-ти дітей старшої групи в до­шкільному навчальному закладі були одна-дві дитини з надмірною вагою, то тепер кількість таких дітей іноді становить половину гру­пи. Що призводить до цієї невтішної статистики? Наскільки батьки відповідальні за такий стан речей? Ці питання варто проаналізу­вати, а відтак з’ясувати способи якомога раніше привчити дитину до здорового, розумного харчування. 


Батьківські стереотипи щодо дитячого харчування

 

Коли йдеться про дитяче харчування та зайву вагу в дітей, бага­то людей мимоволі піддаються впливу поширених стереотипів. Так, у багатьох випадках причиною надмірної ваги вважають генетичну спадковість. Утім, згідно з результатами досліджень лише у 8% лю­дей із надмірною вагою це пов’язано зі спадковістю! Звичайно, ди­тина може успадкувати певний тип конституції від батьків та інших родичів. Але здебільшого зайва вага у дошкільників — це наслідок неправильної харчової поведінки дитини та її родини. Це веде за со­бою неадекватне збільшення ваги згідно з конституційними особли­востями дитини та, як наслідок, провокує проблеми зі здоров'ям.

Ще один «популярний» стереотип стосується того, які продук­ти є корисними для дітей.

 

Наприклад, вважають, що манна каша — найкраща крупа для ді­тей, починаючи з першого прикорму і ледь не до підліткового віку. Утім, батькам слід знати, що в поєднанні з цукром та моло­ком вона є, фактично, концентрацією вуглеводів і не забезпечує повноцінного харчування. Фітин, якого багато у складі манної крупи, містить фосфор, що зв'язує солі кальцію та не допускає їх у кров. Відповідно, за частого вживання манної каші організм починає запозичувати кальцій із кісток, що може призвести до затримки росту, проблем із зубами та кістками тощо.

 

Батькам варто критично переосмислити, а не ко­піювати автоматично харчове виховання, запровадже­не в їхніх родинах, коли вони були дітьми. Адже часи змінюються, організм дітей адаптується до актуальних умов. Нині споживачам доступні не лише різноманітні продукти харчування, а й інформація щодо їх користі та/або шкоди. Тож навіть перевірені часом знання батькам слід при­стосовувати до сучасних обставин, аби свідомо обрати найліпший для дітей харчовий режим.

 

Чинники, що впливають на набір ваги в дитячому віці

 

Розглянемо кілька чинників, що становлять особливий ризик для збалансованого харчування та оптимальної ваги дітей.

Екологія

Сумнівні способи обробки продуктів, пришвидшене вирощу­вання птиці та тварин із використанням гормонів, оброблення сіль­ськогосподарських продуктів пестицидами — усе це ускладнює здо­рове харчування. Аби максимально вберегти дітей і себе від шкоди, потрібно насамперед ретельніше підходити до вибору продуктів, зокрема:

  • читати склад, зважаючи, зокрема, на харчові добавки (по­значені літерою Е та номером], адже серед них є багато по- справжньому шкідливих. Насамперед це стосується всіх порошкових виробів (желе, приправи, каші швидкого при­готування), кількість яких у раціоні дитини потрібно міні­мізувати;
  • перед вживанням фруктів та овочів ретельно мити їх, за наявності «жирової» плівки перед уживанням споліску­вати кип’ятком;
  • у сервіруванні страв використовувати скляний, кераміч­ний або паперовий посуд;
  • не застосовувати більше одного разу пластикові пляшки та посуд, оскільки навіть пластик, що вважають безпечним, за контакту із продуктами харчування віддає їм частину своїх хімічних елементів, які відтак потрапляють до орга­нізму (надто коли продукт теплий або гарячий).

Якщо є можливість вирощувати овочі та фрукти (наприклад, на дачній ділянці), добре долучати до цього дітей — робота на сві­жому повітрі забезпечить фізичну активність та дасть дітям змогу набути нові знання та навички. До того ж батьки будуть упевнені в якості вирощених продуктів, а діти охочіше їстимуть те, що ви­ростили власноруч. Натомість у міській квартирі можна влаштува­ти «город на підвіконні», де вирощувати зелену цибулю, петрушку, кріп, базилік, руколу тощо.

При цьому батькам варто поступово віддати це господарство у розпорядження дітей, допомагаючи за потреби або за прохан­ням — для дітей украй важливо мати певний осередок діяльності, за який вони відповідають, і догляд за рослинами в необхідній мірі за­довольняє цю потребу.

 

Якість продуктів

 

Екологічність не є єдиним критерієм якості продуктів. Важливо також:

  • завжди звертати увагу на дату виготовлення та термін придатності продукту до споживання;
  • пам’ятати про правильність збереження продуктів: вико­ристовувати спеціальний папір, серветки, пакети для про­дуктів, не залишати їх надовго в закритих контейнерах, за необхідності зберігати в холодильнику;
  • не вживати цвілий хліб чи фрукти, відрізаючи лише ту час­тину, що здається враженою, адже насправді весь продукт уже є шкідливим;
  • споживати овочі та фрукти згідно із сезоном, коли їхня ві­тамінна цінність найвища, зменшувати кількість продук­тів, не характерних для поточного сезону;
  • обмежити кількість прийомів їжі дитини в кафе та їдаль­нях, де складно оцінити якість застосованих продуктів та їхню свіжість. Дитина дошкільного віку для правильного фізичного та інтелектуального розвитку має отримувати максимум користі з їжі — і найпростіше це контролювати, готуючи страви вдома;
  • вилучати з ужитку продукти, що мають підозріло трива­лий термін придатності.

Стреси

 

Зазнавати стресів сучасні діти починають дуже рано: їм усе час­тіше доводиться проходити відбір на предмет успішності в різних аспектах, підлягати оцінюванню, підтверджувати свій рівень досяг­нень, перебувати під «шквалом» інформації тощо. Окрім очевидної шкоди для психіки дітей, усе це може призвести до порушення об­міну речовин, а відтак — до проблем із вагою. Тож для нормаліза­ції психологічного стану та зменшення втомлюваності центральної нервової системи дітей батьки мають збільшувати в дитячому ра­ціоні кількість таких продуктів, як різноманітні ягоди та горіхи, а та­кож яблука, капуста, шпинат, морква, буряк, салат-латук тощо.

 

Малорухливий спосіб

 

Через глобальну комп’ютеризацію навколишнього світу діти - життя як хлопчики, так і дівчатка, — змалку стають активними користувачами різноманітних гаджетів. Це замінює та переінакшує загально­прийняті способи розвитку особистості, зокрема витісняє активні способи проведення дозвілля.

 

Вважають, що жінки (навіть дівчатка дошкільного віку) більше схильні до зайвої ваги, особливо за малорухливого способу жит­тя. Але насправді ця проблема стосується обох статей практич­но однаково, річ скоріше в тендерній відмінності реагування на ситуацію: дівчатка емоційно активніше сприймають зміни сво­го тіла. Досить трагічним, неконтрольованим і тривалим у часі може виявитися вплив на дівчаток дошкільного віку «зацикле­ність» їхніх матусь або старших сестер на своїй вазі та активне обговорення цієї теми в родині. Хлопчики менш вразливі щодо цього. Зазначимо, що хлопчики та чоловіки в наш час набирають вагу «за жіночим типом» — насамперед через неспортивні спосо­би організації дозвілля, а також через надлишок гормонів у про­дуктах харчування.

 

Постійна зайнятість батьків на роботі часто заважає їм повно­цінно взаємодіяти з дітьми, власним прикладом привчати їх до здорового способу життя із захопливими видами фізичної активності. Утім, батькам у жодному разі не слід вважати це питання дру горядним. Зокрема, варто спробувати спрямувати «малорухливі» зацікавлен­ня дітей (а також власні!) в активні­ше річище — наприклад, схильність до комп’ютерних ігор зі стріляниною зроби­ти приводом пограти в пейнтбол тощо.

За підкріплення позитивними емоціями такий варіант проведення часу згодом переросте в нові родинні традиції.

Обираючи дошкільний навчальний заклад, варто враховувати, чи доступні в ньому або десь поблизу можливості для занять спор­том. У будь-якому разі батькам слід знаходити час для піших про­гулянок із дітьми на свіжому повітрі, катання на велосипеді, рухли­вих ігор на кшталт бадмінтону, тенісу або фрізбі, плавання — улітку, а взимку — катання на ковзанах або лижах.

 

Батькам варто критично переосмислювати, а не копіювати автоматично харчове виховання та харчові звички, запроваджені в їхніх родинах, коли вони були дітьми.

 

Неправильне харчування


Нині некорисна їжа дещо подібна до яскравої хижої рослини: широкий вибір, гарне пакування та приємний смак, що часто прита­манні шкідливим та ненатуральним продуктам, ваблять споживачів та затьмарюють їхній здоровий глузд. Надто ця проблема актуальна для дітей дошкільного віку, адже вони керуються принципом «подо­бається — не подобається» («смачно — не смачно»]. Тож дитячий ор­ганізм може навчитися відрізняти корисне від шкідливого лише за правильної організації раціону харчування, яка є першочерговим за­вданням батьків. Своєю чергою, завданням дошкільних навчальних закладів є підтримання цього раціону.

Наголосимо, що батьки не мають мислити «крайнощами» й суворо ділити їжу на правильну й неправильну. Натомість слід до улюбленої їжі дітей повсякчас додавати елементи корисної; бути уважними до реакцій дітей; користуватися кожною нагодою збільшити споживання натуральних продуктів, які діти добре за­своюють, тощо.

 

Поширені батьківські помилки

 

Пропонуємо розглянути найпоширеніші помилки, яких часто припускаються батьки у формуванні харчової поведінки дітей.

Природним для батьків є прагнення дати дітям усе необхідне, забезпечити їхній комфорт. І тут іноді спрацьовує принцип замі­щення: якщо батьки приділяють дітям недостатньо часу чи уваги, то підсвідомо прагнуть до компенсації, яка часто втілюється в їжі — більших порціях, потураннях у харчових забаганках тощо.

Деякі батьки підтримують закорінену в нашому повсякденні традицію давати дітям солодощі як заохочення: за слухняність або добре виконане завдання дітей зазвичай «нагороджують» цукеркою, а не, скажімо, морквиною чи яблучком. Тим паче, що нині в магази­нах є розмаїття кондитерських виробів, тож більшість дітей щодня має вдома доступ до чималого асортименту солодощів.

Є батьки, які використовують солодке та іншу їжу як заспо­кійливий засіб: дають дітям щось їстівне, аби вони не плакали, бо немає сил та (або) бажання заспокоювати, вмовляти, відволікати тощо. Наголосимо, що цей спосіб «розв'язання» проблем може стати у дітей стереотипом поведінки: у старшому віці він проявлятиметь­ся в «заїданні» гніву, суму, невдач та інших стресових ситуацій і най­імовірніше приведе до проблем із вагою та різних порушень стану здоров’я.

Деякі батьки мають звичку карати дітей за недоїдання порції та змушувати будь-що доїдати, що є, фактично, харчовим насиль­ством. Безумовно, у дітей має бути стабільний режим харчування. Проте кількість їжі батьки мають розраховувати залежно від:

  • калорійності продуктів — наприклад, салату класти на та­рілку більше, а бобових, макаронних виробів — менше;
  • фізичних навантажень, що чекають на дітей попереду (якщо це ранок) або були протягом дня. Як правило, деякі дні тижня у дітей фізично завантажені більше, ніж інші, що потрібно враховувати;
  • стану здоров’я та самопочуття дитини — якщо дитина квола і відмовляється їсти, цю ситуацію потрібно проана­лізувати, а не вперто вимагати вживання приготовленої страви.

Також батькам не слід визначати дитячу порцію, з огляду на власне почуття голоду: найімовірніше, що кількість прийомів їжі та її поживність у батьків та дітей протягом дня істотно відрізнялися.

 

Трагічні події в історії українців, як-от Голодомор та Друга світо­ва війна, сформували певне ставлення до їжі. Бабусі та дідусі су­часних дітей змалку ввібрали у підсвідомість постійне відчуття голоду як безпосередню загрозу життю, тож їжа набула букваль­но сакрального значення. І хоча часи змінилися, непереборний страх перед голодом та накопичені поколіннями звички змушу­ють старших членів родини купувати багато їжі про запас, будь- що доїдати приготоване (навіть не дуже свіже!), переїдати самим та, на жаль, перегодовувати дітей.

 

Аби виправити перелічені помилки батьки мають насамперед усвідомити, що їжа не мусить бути для дітей замінником батьків­ської уваги, винагородою за хорошу поведінку або примусовим ком­понентом повсякдення. Тож батькам слід визначити стратегію здо­рової харчової поведінки і дотримуватися її всією родиною. Також треба чітко окреслити межі цієї стратегії для інших членів родини, які беруть участь у вихованні дітей.

 

Ризик спадкових захворювань як зона особливої уваги

 

Якщо в родині траплялися випадки захворювання, що прово­кує порушення обміну речовин і надмірну вагу, — діти можуть бути схильні до нього. У такій ситуації батьки, організовуючи харчовий режим дітей, мають ураховувати рекомендації з харчування за цього захворювання.

 

Дітям, які генетично схильні до цукрового діабету, бажано обмеж­ити вживання солодкої та сильно солоної їжі, не вживати часто ва­рений буряк та моркву, оскільки за термічної обробки в цих овочах збільшується вміст цукру. За чутливого шлунку овочі ліпше вжива­ти приготованими на парі та тушкованими. За анемії варто вклю­чити в раціон більше червоного м’яса та гематогену. За ендокри­нологічних захворювань у дітей важливо контролювати їхню вагу згідно зі стандартним розрахунком допустимого збільшення ваги за віком, стежити за рівномірністю збільшення маси тіла, і за не­відповідності — не гаючи часу, консультуватися зі спецалістами.

 

Батьки мають розуміти, що навіть за звичайної застуди дитя­чий організм концентрується на роботі імунітету, і йому необхід­но допомогти — забезпечити додатковою кількістю «вітамінної» їжі (овочі, фрукти), більшою кількістю води. Уся інша їжа на час захво­рювання може бути істотно зменшена в порціях. Якщо ж ідеться про ризик виникнення серйозніших захво­рювань, то харчовий режим виходить на перший план. Тож батькам слід отрима­ти рекомендації спеціаліста щодо опти­мальної організації харчування їхньої дитини й неухильно їх дотримуватися. Додамо, що за необхідності істотних змін у звичному для дитини ра­ціоні харчування (зокрема, включення в раціон чогось, що їй не дуже подобається) потрібно неодноразово спокійно й терпляче пояснюва­ти дитині, що така їжа лікує, допомагає почуватися добре.

 

Завданням родини щодо формування адекватної харчової поведінки дитини є надати їй право вибору з ретельно дібраних корисних продуктів.

 

Виховання правильної харчової поведінки

 

Із появою дитини у матері з’являється рефлекс її нагодувати, що продовжує «працювати» все життя, незалежно від того, скільки дитині років: три чи сорок три. Це складний механізм, яким мати практично не може керувати, навіть після того, як у ньому, здавало­ся б, зникає необхідність.

 

Наприклад, спілкування матері з її уже дорослою дитиною зазви­чай починається із зацікавлення тим, коли та востаннє їла й чи не голодна зараз. Наголосимо, що у крайніх проявах цей рефлекс може зашкодити дитині, зокрема призвести до перегодовування.

 

Аби щирі прагнення батьків мали найліпший результат, важли­во якомога раніше починати виховання у дітей правильної харчової поведінки. Розглянемо декілька опорних пунктів, на яких батьки мають змогу побудувати таке виховання.

 

Питна вода

 

Коли в організмі бракує рідини, кров стає густою, а токсичні речовини не можуть вільно виводитися з організму. Тож важливо не обмежувати дітей у кількості спожитої якісної питної води. Та­кож необхідно стежити, аби в раціоні було багато натуральних про­дуктів, що містять воду (овочі, фрукти) — така вода є повноцінною та очисною для організму, оскільки позбавлена хлору, домішок мета­лу та інших токсичних речовин, що в певній кількості потрапляють в організм із питною водою в  містах.

 

Овочі

 

Часто батьки зіштовхуються з небажанням дитини їсти овочі. У такому разі насамперед потрібно зрозуміти, у чому причини від­мови. Можливо, споживати овочі дитину змушують у дошкільному закладі; або трапився інцидент, після якого в неї закріпилася непри­ємна асоціація із продуктом; або наявна алергія, і дитячий організм просто захищає себе. У будь-якому випадку слід попросити дити­ну пояснити цю вибірковість, а за потреби — відвідати психолога та/або алерголога, зробити аналізи на алергію тощо. Іноді діти не їдять той чи той продукт тому, що друг із дитячого садка цього не робить. У таких випадках батькам допоможе дар переконання, зна­ння власної дитини, фантазія та здатність до «маніпулювання» мис­ленням дитини на користь прийняття дитиною рішень, які будуть для неї об’єктивно ліпшими.

Відтак необхідно знайти способи розв’язання проблеми. Од­ним із варіантів є сервірування страв.

 

Для дітей молодшого віку захопливою грою, яка усуне небажання вживати овочі, може стати оформлення на тарілці салату у вигля­ді звірят (щічки з помідорів, вуха з огірка тощо). Цей підхід, між іншим, розвиває і творчі здібності батьків! Якщо ж бажання чи часу на такий креатив немає — можна знайти безліч ідей в інтернеті й використовувати їх підчас прийому їжі вдома.

 

Також дітям можна ставити за взірець персонажів казок, комік­сів чи мультфільмів, як-от «Моряк Папай», головний герой якого ста­вав сильнішим, з'ївши банку шпинату. Для доросліших дітей прикла­дом може стати член родини, який є для них авторитетом.

 

Крупи

 

У дитячому харчуванні слід чергувати різні каші так, аби гре­чану, перлову та вівсяну включати в раціон частіше за інші. Каші, а також супи дошкільникам цікавіше їсти з тарілок, на дні яких є певне сюжетне зображення — тоді з’являється своєрідний стимул дістатися дна, тобто доїсти. Батькам бажано мати кілька тарілок із різними сюжетами, зображеними на дні, аби заохотити дитину до їжі.

 

Обов’язковий сніданок

 

Одним із обов’язкових родинних правил здорового харчування має бути вранішній прийом їжі. Адже сніданок активізує організм, задає темп і настрій новому дню. Що довше дітей не привчати до сніданку, то складніше потім буде усталити таку звичку. Якщо діти не снідають після пробудження протягом двох-трьох годин — це не­правильно, особливо якщо на них чекають заняття чи тривалі прогулянки.

 

Ідеальним дитячим сніданком є каша. Утім, на початку форму­вання звички снідати ранній прийом їжі може містити, напри­клад, чай чи сік зі скибкою хліба із шоколадним маслом, пластівці з молоком або фруктовий йогурт тощо. Заохотити дітей до сні­данку батьки можуть за допомогою «хитрощів» — надати дітям змогу обрати між двома варіантами сніданку (скажімо, омлет чи варені яйця). Така постановка запитання одразу переносить ді­тей на етап вибору, що їм більше до смаку, і скасовує імовірність уникнути сніданку.

 

Якщо діти з певних причин перебувають удома до опівдня чи пізніше — основним за поживністю можна зробити другий сніда­нок, а після пробудження запропонувати чисту воду, чай чи какао з яким-небудь смаколиком. Головне, щоб діти обирали з-поміж, на­приклад, печива з висівками та чогось кисломолочного або фрукто­вого, а не із сосисок та здобного печива. Завданням родини є змалку формувати вибір дітей із ретельно дібраних корисних продуктів.

 

Рання і легка вечеря

 

Прийом важкої та калорійної їжі на ніч призводить до того, що травна та нервова системи, надто дитячого організму, не можуть як слід відпочивати, адже мозок має постійно надсилати шлунку та кишківнику сигнали для вироблення необхідних ензимів та соків. Наслідком є відчуття виснаження і втоми, а також складне ранкове пробудження. Тож батьки мають подбати, аби в холодильнику за­вжди було щось для легкого перекусу на ніч: дитяче фруктове пюре, домашній сир, йогурт, кисіль зі свіжих або морожених ягід тощо.

 

Загальний баланс

 

Аби забезпечити збалансоване харчування, у дитячий раціон бажано включити всі види продуктів — м'ясні, рибні, кисломолочні, а також фрукти та овочів.

 

Якщо дітям, скажімо, не подобаються м’ясні страви в «чистому» вигляді, можна вводити в раціон субпродукти в тушкованому, пе­ремеленому на фарш чи якихось інших варіантах обробки.

 

Для дітей часто має значення розмір шматків, поєднання про­дуктів або певні особливості страви. Тож за відмови дітей їсти ту чи ту страву батьки завжди мають цікавитися, що саме їх не влаштовує. Адже іноді зарадити ситуації простіше, ніж здається спочатку.

 

Небажання їсти рибу може бути пов'язане зі страхом проков­тнути кістку — у такому випадку слід просто готувати котлети з рибного філе.

 

Також батькам необхідно:

  • максимально замінити звичні солодощі (цукерки, пакето­вані соки, солодкі газовані води тощо) на фруктові пюре, ягідні та фруктово-ягідні компоти без цукру, киселі, нату­ральні соки та сухофрукти;
  • забезпечити дітям щоденне вживання теплих супів (овоче­вих, рибно- чи м’ясоовочевих). Овочі до супу можна наріза­ти у вигляді сердечок, сонечок тощо — це стимулюватиме дітей з’їдати якщо не всю порцію, то більшу частину;
  • запобігати переїданню.

Завжди ліпше з'їсти менше, ніж більше! Цей принцип працює з наймолодшого віку, а для запобігання порушень обміну речовин у дорослому віці є визначальним. Як не дивно, але організм завжди «знає», скільки та якої їжі йому достатньо для правильного функціо­нування. Проте набуті та закріплені неправильні звички порушують притаманне людині відчуття норми та ведуть за собою надмірну вагу та інші проблеми зі здоров’ям. За переїдання (систематичного або періодичного — зокрема під час тради­ційних свят, що змінюють раціон щонай­менше на кілька днів, як-от Новий рік чи Масляна) людина фактично втрачав зв’язок із власним тілом, тому і не відчуває, що шкодить собі зайвою або нездоровою їжею. Утім, за наполегливого прагнення додержу­ватися збалансованого харчування відчуття норми повертається, людина починає ліп­ше відчувати власний організм та його по­треби, результатом чого стають добре само­почуття, бадьорість та оптимальна фізична форма.

Батькам слід подбати про оптималь­не харчування своєї дитини також і поза межами дому: попереджати вихователів дошкільного закладу про наявні алергійні реакції та щоб не примушували дитину дої­дати; стежити, аби в дитини завжди була із собою питна вода, тощо. Важливо бути свідомими того, хто та з якими «харчовими настановами» взаємодіє з дитиною за від­сутності батьків.

Головне ж у вихованні здорового спо­собу харчування — бути взірцем для дітей, дотримуватися спільної родинної стратегії, аби діти повсякчас перебували в атмосфері активного, здорового, раціонального спо­собу життя, де члени родини вербально та дієво не суперечать одне одному в питаннях, пов’язаних із харчуванням.

 

ПОСИЛАННЯ:

Марина РОМАНЮК, практичний психолог, Київ.

Журнал «Практичний психолог», №11/2015


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ВЛІТКУ

Літо - це особлива пора, коли з'являється можливість значно зміцнити здоров'я дитини, підвищити захисні сили його організму. Важливу роль в цьому може зіграти раціональне харчування, побудоване з урахуванням віку дитини, стану її здоров'я та особливостей літнього сезону, багатого фруктами, ягодами, овочами, зеленню.

 

Як же правильно організувати харчування дітей у літній період?

 

Діти старше одного року, особливо якщо вони проводять літо за містом, більшу частину часу перебувають на свіжому повітрі. При цьому вони можуть здійснювати тривалі пішохідні прогулянки, займатися спортом, виконувати посильну роботу в саду або городі, купатися в річці та ін. У цей час обмінні процеси в їх організмі протікають більш активно, відповідно підвищується і витрата енергії. Встановлено, що в літній період енерговитрати дитячого організму зростають приблизно на 10%, а іноді й значно більше. У зв'язку з цим істотно збільшується потреба в харчових речовинах і калоріях.

Влітку у дітей найбільш інтенсивно протікають процеси росту, у зв'язку з чим організм відчуває додаткову потребу в білку - основному пластичному матеріалі для побудови клітин і тканин. Крім того, в період сильної жари організм дитини втрачає з потом значну кількість мінеральних речовин і вітамінів, особливо вітамінів С і В1.

У спеку у всіх дітей, а не тільки у немовлят, нерідко спостерігається виражене погіршення апетиту ( через зменшення вироблення травних соків). Все це вимагає певного збільшення харчової цінності дитячих раціонів.

 

Літнє меню

 

Для підвищення білка в добовому раціоні дитини, в першу чергу збільшують кількість молочних продуктів - в основному за рахунок сиру і кисломолочних напоїв, що містять найбільш легко засвоюються білки і надають сприятливу дію на процеси травлення. Загальна добова кількість кисломолочних продуктів рекомендується збільшити приблизно на 150-200 мл, проти звичайної норми в 400-450 мл.

Необхідно взяти за правило, що влітку діти повинні отримувати кефір, ацидолакт та інші кисломолочні напої два-три рази на день.

 

Добова кількість фруктів, овочів і соків у раціоні дітей старше року

 

 

1-3 роки

4-6 років

7-10 років

11-13 років

14-17 років

Картопля, г

150

200

250

250

300

Овочі різні, г

200

250

300

350

350

Фрукти (ягоди), г

100

150

200

250

300

Соки, мл

150

200

200

200

200

     

Велику роль у підвищенні білкової цінності дитячого раціону грають м'ясні продукти, їх кількість доводять до 100-120 г, проти звичайної норми в 80-90 раз.

З жирових продуктів, які підвищують калорійність харчування, перевага віддається рослинній олії.

Основними джерелами вуглеводів в літній період повинні стати в першу чергу овочі, фрукти і ягоди.

Скористайтеся можливістю сезону і включайте в раціон ранній редис, салат, капусту, а також кабачки, морква, буряк, огірки і помідори. Меню вашої дитини стане ще різноманітніше, якщо ви будете готувати страви зі щавлем та кропивою. Не забувайте про лісові ягоди (чорниці, суниці), які так подобаються дітям.

Крім того, додавайте свіжозірвані зелень, що виросла під променями сонця і багату вітамінами і мінеральними речовинами, у всі салати, перші і другі страви обіду , у блюда для сніданків і вечерь.

Корисні й так звані "зелені бутерброди", коли на хліб з маслом кришиться мілкопорубана зелень.

 

Замість полуденка – обід

 

Факт

Фрукти, ягоди, овочі, зелень є джерелом вітамінів, мінеральних речовин і харчових волокон. Наявність у цих продуктах заліза і міді , дефіцит яких нерідко відчувають діти, важливо для забезпечення процесів кровотворення. Калій необхідний для правильного перебігу основних обмінних процесів. Вітаміни впливають на процеси росту, зір, зміцнення імунних властивостей організму.

Харчові волокна, що регулюють моторику кишечнику, виводять з організму шкідливі речовини і нормалізують кишкову мікрофлору.

Рослинні продукти містять органічні кислоти, пектинові речовини, позитивно впливають на процеси травлення, а також біофлавоноїди, що підвищують імунітет.

 

Влітку рекомендується зміна режиму харчування дітей, при якому обід і полуденок міняються місцями. Цей режим вважається більш фізіологічним. І якщо на сніданок дитина із задоволенням може з'їсти приготовлену вами молочну кашу, омлет, сирне або овочеве блюдо, запивши все це соком, то в самий жаркий, полуденний час апетит у нього різко знижується. У цей час йому слід дати більш легку їжу: кисломолочний напій, булочку або шматочок хліба, фрукти, ягоди, сирі овочі, салати або соки. З цією їжею дитина легко справляється навіть при зниженому апетиті.

Після цього дітей раннього і дошкільного (а іноді і молодшого шкільного) віку слід укласти на денний сон. Дітям старшого віку після такого полудня також рекомендується трохи полежати, зайнятися читанням або спокійними іграми. Відпочив і зголоднілий після легкого "перекусу" дитина з задоволенням з'їсть весь обід, що складається з найбільш калорійних багатих білком страв.

На вечерю запропонуйте рибне (м'ясне) страву з овочами або сирники, вареники, запіканку.

Крім загальноприйнятих чотирьох прийомів їжі влітку дитині можна дати ще й п'яте годування у вигляді склянки кефіру на ніч. Це особливо раціонально в тому випадку, коли вечеря була раннім, а нічний сон - пізнім через великий тривалості світлового дня.

Не випустіть з-під свого особливого контролю дотримання питного режиму дитини. Завжди майте достатній запас свіжої питної води, а краще - відвару шипшини, несолодкого компоту або соку. Можна використовувати продукцію, що випускається промисловістю бутильовану воду, вітамінні напої.

Факт

Вітаміном С багата капуста, солодкий червоний перець, селера (зелень), петрушка (зелень), шпинат, салат і редис.

А також - яблука, суниця, чорна смородина, апельсини і сливи.

Джерелом каротину є не тільки овочі (морква, томати, солодкий червоний перець, буряк, гарбуз), але і фрукти - абрикоси, персики, черешня, вишня, червона смородина та малина.

Багато солей калію є в баклажанах, картоплі, моркви, буряку, томатах, абрикосах, вишні, виноград, агрус, малині і смородині.

Залізо міститься в овочах - солодкому червоному перці, буряках, редисці, гарбузі, томатах, і фруктах - яблуках, вишні, абрикосах, агрусі і сливах.

Біофлавоноїди присутні в солодкому червоному перці і салаті.

 

Про пиття для дитини завжди слід пам'ятати, якщо ви відправляєтеся на тривалу прогулянку або зібралися в ліс за грибами, ягодами і т. п. Беріть із собою стільки пиття, щоб не довелося використовувати сиру воду, що може створити небезпеку виникнення гострого кишкового захворювання.

Разом з тим часте і безсистемне пиття не приносить користі. Перевантаження зайвої рідиною може привести до утруднення роботи серця, посилення потовиділення, при якому організм втрачає багато мінеральних солей і вітамінів.

 

Якщо завтра в похід

 

Дошкільнята і школярі з великим задоволенням беруть участь у туристичних походах разом з батьками або з вихователями, якщо знаходяться в оздоровчому або спортивному таборі. У всіх випадках дорослі повинні враховувати вік і фізичну підготовку дитини, його ставлення до таких подорожей, щоб не допустити як перевтоми, так і негативних емоцій.

Зазвичай в походи беруть концентровані висококалорійні продукти - м'ясні та рибні консерви, харчові концентрати (сухі супи, каші, макаронні вироби), рослинне масло, цукор, чай. Дуже важливо взяти також достатня кількість сухого молока. Замість свіжих овочів і фруктів, які нести дуже важко, можна запастися сухофруктами.

Можна збирати дикорослі ягоди, гриби, зелень. Однак при цьому дуже важливо добре в них розбиратися. Будь-який незнайомий гриб слід сприймати як отруйний. Навіть добре відомі, але старі, перезрілі гриби можуть призвести до отруєння.

Воду для пиття по можливості треба брати з джерел, закритих колодязів або з водопроводу, якщо надається така можливість. Якщо такої можливості немає, то доводиться використовувати річкову воду. Але при цьому необхідно строго дотримувати наступні правила. По-перше, воду необхідно профільтрувати через складену вчетверо марлю, по-друге, її треба піддати тривалого кип'ятіння, по-третє, таку підготовлену воду можна зберігати в закупореній посуді не більше двох днів.

 

Мандрівникам на замітку

 

Кілька корисних порад

 

  • Якщо під час переходу дитина скаржиться на сильну спрагу, дайте йому прополоскати рот і горло прохолодною водою і дозвольте зробити один-два ковтки. Можна дати посмоктати кислий льодяник, викликає посилене виділення слини, і відчуття спраги зменшиться.
  • Щоб утримати в організмі воду і компенсувати втрати мінеральних речовин, треба вранці під час сніданку запропонувати дитині з'їсти шматочок хліба, рясно посипаний сіллю.
  • Корисно також приймати вітамінні препарати, що містять достатню кількість аскорбінової кислоти або просто пару драже "аскорбінки".
  • Під час довгих походів для зменшення відчуття втоми дитині можна дати два-три шматки цукру і також аскорбінову кислоту.

 

Під час походу дуже важливо правильно організувати режим харчування, який завжди повинен відповідати встановленим нормам, а саме: вранці досить калорійний сніданок, в середині дня під час великого привалу - обід з першими і другими стравами і ввечері, після того як розбивається стоянка, - повноцінний вечерю.

Причому і обід, і сніданок, і вечеря повинні містити гарячі страви. При цьому треба пам'ятати, що не можна залишати на завтра приготовлену вранці і навіть удень їжу. Розкриту банку консервів треба використовувати відразу ж повністю. Дуже добре після всіх прийомів їжі пити чай з травами.

Під час тривалих переходів, особливо при сильній спеці, значно зростає потреба в рідині і виникає небезпека зневоднення. Досвідчені туристи п'ють тільки на стоянках, під час відпочинку. І тоді вони можуть приймати рідину без обмеження. До такого режиму слід привчати і дітей.


Чи можна розширювати  раціон малюка  в тому числі давати йому

місцеві фрукти?

Влітку ви з дітьми  багато часу проводите поза домом  подорожуєте, частіше їсте в придорожніх кафе і ресторанах. Напевно не раз ламали голову, яке ж потрібно харчування малюку  влітку. А може, йому й зовсім нічого з цього не можна? Чи  відмовляти  чаду в черговій порції морозива або солодкої вати? Звичайно, основне правило знати міру, інакше будь-які літні ласощі (навіть найбезпечніші з них) можуть виступити провокаторами харчової алергії.

  Ознайомтеся з відповідями  що найбільш часто цікавлять  мам, які проводять літню відпустку разом з дітьми.

 

     

 Цього робити не варто. Буде краще, якщо ви візмете  з собою запаси улюблених продуктів малюка. Зараз дитині  належить звикнути до нового місця, його організму потрібен певний час на акліматизацію. Тому не варто різко переводити дитину на нове харчування.

    Під табу екзотичні плоди, а також продукти не по сезону (наприклад, баштанні: «натуральні» дині та кавуни з’являться у продажу не раніше кінця серпня). В процесі пристосування до нового меню, особливо на відпочинку, травний тракт часто реагує на зміни в раціоні запорами або, навпаки, рідким випорожненням. Однак такого роду розлади проходять самі собою через кілька днів.

    

Чи можна на відпочинку дітям  їсти ту ж їжу, що і батьки?

 

      Так, але за умови, що це буде здорова і легко засвоювана  їжа. Дитина не повинна їсти смажену, гостру і солону їжу, а також консерви. Звичайно, нічого страшного не трапиться, якщо маля  спробує шматочок шашлику або рибки гриль, однак нехай це буде епізодом, а не постійним пунктом в дитячому меню. Крім того, потрібно стежити за свіжістю продуктsв.

    

В ресторанах завжди величезний вибір овочевих салатів. Чи не зашкодять вони дитині?

    Коли страви приготовлені безпосередньо перед подачею на стіл, проблем бути не повинно. Однак все ж краще не перегодовувати малюка сирими овочами, які йому важко прожувати, а організму засвоїти. Якщо ж ви проводите відпустку в теплих краях, наприклад, у Єгипті чи Туреччині, вибирайте для дитини тільки варену їжу і як вогню уникайте страв із сирих овочів і фруктів, особливо салатів. . Така їжа може спровокувати у крихти розлад шлунка і навіть діарею.

     

Чи  можна давати ягоди при частих запорах? Відомо, що вони скріплюють кишечник.

     Таку дію має лише настій сушених ягід (особливо чорниці), саме тому його використовують при лікуванні діареї. А ось свіжі ягоди стимулюють перистальтику кишечника, а також ефективні при запорах. Якщо дитині вже виповнилося півроку, їй  можна давати чорницю, суницю, ожину і малину (зібрані в екологічно чистій місцевості).       

         

Що робити, якщо на відпочинку  дитина їсть виключно йогурти?

   Не хвилюйтеся: за тиждень або два з малюком нічого не станеться. Можливо, йому не припала до смаку їжа в тому місці, де ви відпочиваєте, або через тривале перебування на сонці крихта не хоче їсти, наприклад, м’ясо. Після повернення додому все обов’язково має повернутися на круги своя.

    

Чи можна дозволяти дитині їсти солодку вату?

    Нічого страшного не трапиться, якщо ви дозволите малюкові поласувати солодкістю в свято. Однак не забудьте вимити йому ручки і обличчя, адже  залишині на шкірі частинки солодкої вати чудова принада для бджіл і ос. І обов’язково почисти крихітці зубки: цукор чудове  живильне середовище для бактерій, що провокують розвиток карієсу. Але не варто перетворювати святкове виняток у правило: якщо крихта щодня влаштовує вам сцени, коли ви проходите повз лотка з солодкою ватою, поясніть йому, що від повітряних ласощів страждають зубки. Пам’ятайте, що на порцію солодкої вати йде 15-30 грам цукру, а це немало.

 

З якого віку можна давати дітям морозиво?

  Спробувати цей «холодний» десерт крихітці можна у віці двох років, причому давати його слід по трохи і не відразу після морозильної камери. Віддайте перевагу вершковому морозиву в стаканчику (обов’язково перевірте термін придатності продукту). Таке морозиво досить корисний продукт, адже в одній столовій ложці ласощі стільки ж кальцію, скільки в 100 мілілітрах молока. Ще один плюс холодних солодощів: вони привчають горлечко дитини до впливу низьких температур, в результаті малюк менше хворіє. Дітки також люблять муси і фруктові соки. Ідеально, якщо ви їх будете готувати самостійно, адже магазинні ласощі містять консерванти.